До Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО додалися чотири об’єкти

Сьогодні на засіданні ЮНЕСКО, що проходить у Досі (Катар), Комітет Всесвітньої спадщини включив до Списку Всесвітньої спадщини чотири культурних об’єкти: ділянка мережі “Шовкового шляху” (Китай, Казахстан і Киргизстан), а також об’єкти в Республіці Корея, Китаї та Індії.

Про це повідомляє УНН з посиланням на прес-службу організації.

Нові об’єкти ЮНЕСКО включають:

Намхансансон (Республіка Корея). Фортеця Намхансансон, призначена служити резервної столицею в разі надзвичайних обставин за часів династії Чосон (1392-1910 рр..), розташована в гірській місцевості в 25 км на південний схід від Сеула. Будували і захищали фортецю буддистські ченці-воїни. Вона могла прийняти 4 тисячі осіб та виконувала найважливіші адміністративні та військові функції.

Великий канал (Китай). Об’єкт являє собою велику систему судноплавних шляхів, розташовану в північній і центральній частині східних рівнин Китаю та сполучає Пекін у своїй північній частині і провінцію Чжецзян в своїй південній частині. Будівництво каналу почалося в V столітті до н. е.

Шовковий шлях: мережа маршрутів Чан’ань-Тянь-Шанського коридору (Китай, Казахстан, Киргизстан). Об’єкт представляє собою ділянку великої мережі “Шовкового шляху”, що тягнеться від міст Сіань (Чан’ань) і Лоян, столиць Китаю за часів династій Хань і Тан, до центральноазіатського регіону Жетису. Протяжність ділянки становить 5 тис. кілометрів. Він сформувався в період між II століттям. до н.е. і Iвеком н.е. і використовувався до XVI століття. Серед 33 елементів, запропонованих для включення до Списку Всесвітньої спадщини в складі даного об’єкта, входять столиці і палацові комплекси імперій і ханств, торгові поселення, буддійські печерні храми, стародавні шляху, поштові відділення, облаштування перевалів, сигнальні вежі, ділянки Великої Китайської стіни, фортифікаційні споруди, гробниці і релігійні споруди.

Рані-ки-вав (Ступінчастий колодязь “Кроки королеви”) в місті Патан, штат Гуджарат (Індія). Об’єкт розташований на берегах річки Сарасваті і спочатку був споруджений в якості королівського меморіалу в XI столітті н.е. Ступінчасті колодязі на індійському субконтиненті являють собою своєрідну форму сховищ для підземних вод. Їх будівництво почалося в 3-му тисячолітті до н. е.. З плином часу вони змінювалися і вдосконалювалися, еволюціонуючи від примітивної ями в піщаному ґрунті до ретельно розробленим багатоповерховим творам мистецтва і архітектури.

З урахуванням даних включень, загальне число об’єктів у Списку Всесвітньої спадщини збільшилася до 992.

38-я сесія Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відкрилася 15 червня і триватиме до 25 червня.